Клюва́ти но́сом — дрімаючи в сидячому положенні, опускати на мить голову; куняти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
клювати — носом: «дрімати»[ II, 24] [ОГ] … Толковый украинский словарь
клювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
докльовувати — ую, уєш, недок., доклюва/ти, юю/, ює/ш, док., перех. Закінчувати клювати; клювати до кінця; додзьобувати … Український тлумачний словник
клюватися — клює/ться, недок. 1) Мати звичку клювати (у 2 знач.). 2) Клювати один одного, битися дзьобами … Український тлумачний словник
викльовувати — ує, недок., ви/клювати, ює, док., перех. Клюючи, витягати, виривати дзьобом … Український тлумачний словник
дзьобати — дзьо/ба/є і рідко дзю/ба/ти, дзю/ба/є, недок., перех. і без додатка. 1) Їсти дзьобом; клювати. 2) Щипати або кусати дзьобом … Український тлумачний словник
закльовувати — ую, уєш, недок., заклюва/ти, юю/, ює/ш, док., перех. 1) Б ючи дзьобом, забивати на смерть, заподіювати рани (про птахів). 2) кого, перен., розм. Замучувати, зацьковувати кого небудь, постійно чіпляючись до нього; допікати, дошкуляти кому небудь.… … Український тлумачний словник
зациклити — лю, лиш, док., заци/клювати, юю, юєш, недок. 1) Забезпечити циклічність якого небудь процесу. 2) розм. Примусити кого небудь настирливо думати, повертатися думками до чого небудь, говорити про щось одне … Український тлумачний словник
їсти — їм, їси/, їсть; їмо/, їсте/, їдя/ть; мин. ч. їв, ї/ла, ї/ло; наказ. сп. їж; недок. 1) перех. і без додатка. Споживати. || розм. Кусати, гризти, клювати (про комах, птахів і т. ін.). •• Ду/рно хліб ї/сти чий ; Ї/сти чужи/й хліб жити на чиїх небудь … Український тлумачний словник
клювання — я, с. Дія за знач. клювати … Український тлумачний словник
